Кадрові проблеми, поряд із дефіцитом боєприпасів, поступово виходять на перший план для Збройних сил України. Щоб розв’язати ці проблеми, влада змінює підхід і починає використовувати методи “батога” і “пряника”. Як це працюватиме?
Про критичну важливість нарощування мобілізаційного резерву в один голос говорять і військові, і політики.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в своїй гучній статті для видання The Economist вказує на необхідність усунення законодавчих прогалин для ухилянтів і розширення категорії мобілізованих.
Президент Володимир Зеленський, своєю чергою, каже про необхідність “нагальних змін” в процесі мобілізації.
“Всі в Україні розуміють, що в цій сфері потрібні зміни. І це питання не просто про кількість тих, хто може бути мобілізований”, – заявив керівник держави.
“Це питання про терміни – і для кожного, хто зараз у війську, для демобілізації, і для тих, хто прийде у військо”.
Парламент, кабінет міністрів, Міноборони і генштаб вже працюють над цим питанням. Понад те, деякі новації щодо мобілізації українців вже почали активно втілюватись у життя.
Незабаром напрацьований законопроєкт задля посилення мобілізації мають зареєструвати в Раді, а ухвалити його планують до кінця року.
Рекрутинг через оголошення
Доволі незвично бачити оголошення на сайті вакансій поруч із пошуком “менеджерів”, “юристів” і “мерчендайзерів”? Тепер для України це має стати звичною практикою.
Восени цього року Міноборони розпочало проєкт рекрутингу до війська добровольців на великих цивільних онлайн-майданчиках з пошуку роботи. Серед таких сайтів – Lobby X і Work.ua. Нова практика планується розширити на інші профільні сайти.
Процес простий: військові командири розміщують вакансії та умови, а зацікавлений громадянин може обрати собі спеціальність і військовий підрозділ. Таким чином військкомат виключається з цього процесу.
Наприклад, вакансії “штурмовиків” розмістили 3-тя штурмова бригада, батальйон “Айдар”, тактична група “Реванш” і 37-а бригада морської піхоти.
Головне управління розвідки шукає “розвідника” з мотивацією “нищити ворога” і “без близьких родичів – громадян РФ”. Зарплата 70-140 тисяч гривень, плюс премії.
Потенційних військових шукають навіть районні військкомати, наприклад, в Чортківському районі Тернопільської області.
Заступниця міністра оборони Наталя Калмикова зазначає, що рекрутингові компанії співпрацюють з оборонним відомством безкоштовно. Для цивільних важливо розуміти, на яку спеціальність їх готові прийняти і в який підрозділ.
“Сьогодні ЗСУ потребують багато спеціалістів із цивільними спеціальностями. Це і водії, і слюсарі, і газозварники, і будівельники”, – зауважила представниця МОУ.
Гроші в обмін на контракт
Ще одним шляхом, яким влада намагається збільшити число добровольців до Збройних сил, є фінансові стимули. За ідеєю Міноборони, при добровільному укладенні контракту з ЗСУ, громадянин одразу отримає банківську картку з певною сумою, орієнтовно до 50 тисяч гривень.
Цей проєкт вже частково реалізовується за рахунок місцевих бюджетів. Наприклад, Одеська міська рада затвердила можливість виплати 20 тисяч гривень мобілізованим, а Київська влада виплачує 30 тисяч новобранцям, які добровільно погоджуються служити.
Для популяризації ідей добровільного рекрутингу Міноборони розпочало широкомасштабну промо-кампанію.
Однак наразі невідомо, скільки осіб вже добровільно приєдналися до Збройних сил через цей метод. Проте попередні мобілізаційні плани, оприлюднені ВВС України, свідчать про те, що основний акцент все ж буде зроблено на розширенні “примусової” мобілізації.
Для досягнення цієї мети представникам Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) планують надати нові повноваження, які спростять процедури вручення повісток, затримання та доставку громадян до військкоматів.
Вечора 7 грудня Міноборони повідомило про “високий інтерес” громадян до рекрутингу через сайти вакансій. Зокрема, на майданчику Lobby X з 10 листопада було розміщено понад 320 вакансій, на які відгукнулися 6,5 тисяч осіб.
Менше винятків, більше обмежень
Важливо зауважити, що остаточна редакція законопроєкту, що стосується мобілізації, ще не готова. Робоча група з нардепів, представників Міноборони та генштабу все ще узгоджує його положення.
Олександр Завітневич, очільник оборонного комітету парламенту, наголошує, що “цілісна картина” поки що відсутня.
“Коментувати окремі положення чи напрямки зараз складно, тому що ще немає цілісної картини. Це частково ідеї когось, без консультацій з військовими, частково – пропозиції для обговорення. Зараз ми намагаємося розробити комплексний документ,” – зазначив він в інтерв’ю ВВС Україна.
Проте, ВВС України вдалося дізнатися про ключові ідеї Міноборони, які мають бути включені в законопроєкт.
Зокрема, планується звуження кола громадян, які матимуть право на відстрочку від армії. Основний акцент буде зроблено на позбавленні цього права тих, хто має близького родича із інвалідністю ІІІ групи. Також розглядається скорочення переліку осіб, що отримують відстрочку через догляд за особою з інвалідністю І та ІІ групи.
Демобілізація. Чи буде вона?
Президент України Володимир Зеленський доручив військовим не лише вирішити питання мобілізації, але й зайнятися проблемами демобілізації бійців Збройних сил. Проте, у генштабі висловлюють сумніви, чи це можливо до завершення війни.
Однією з ключових тем є питання демобілізації військових, які вже майже два роки приймають участь у конфлікті. Ця проблема виникла ще рік тому, і з того часу влада не знайшла ефективного рішення.
Однією з ідей від депутатів було встановлення обмежень у 24 або 36 місяців служби, але ці пропозиції не мають підтримки у військовому командуванні, повідомляє джерело у владі.
Військовий командування, зокрема генштаб, висловлює протистояння щодо демобілізації до кінця війни. Поки розглядається можливість збільшення кількості відпусток та проведення демобілізації військовослужбовців-строковиків, чиї терміни служби вже завершилися.
Заплановано також розширити перелік підстав для звільнення з армії, включаючи іноземців, які долучилися до ЗСУ, військових, звільнених з полону, інвалідів І та ІІ груп, а також курсантів-жінок.
Який шлях правильний?
Віктор Кевлюк, колишній командир мобілізації в західних областях України у 2014 році, має сумніви щодо ефективності добровільного рекрутингу військових. Він вважає, що ті, хто хотіли добровільно приєднатися до Збройних сил, вже це зробили.
За його словами, вакансії для військових із найбільш затребуваними навичками завжди будуть висіти, але туди буде йти або обмежена кількість людей, або ті, хто не розібрався, куди саме вони йдуть.
Експерт вважає, що, не змінивши систему примусу, Україна не отримає ефективний механізм комплектування армії. Він наголошує, що, не вирішивши це питання, держава ризикує втратити війну.
Зазначаючи, що важко порівнювати людські ресурси України і Росії, Кевлюк вважає, що шанси ЗСУ на перемогу полягають у нестандартному підході до бойових дій.
Міністерство оборони на момент написання цієї статті не відповіло на запитання щодо змін у процесі мобілізації.
Однак провладний депутат Давид Арахамія заявив, що новий закон має бути проголосований принаймні в першому читанні до кінця року. Проте навіть якщо парламент підтримає нововведення, вони набудуть чинності лише після підпису президента, що не є гарантованим, як показує приклад іншого законопроєкту, який Зеленський не підписує вже більше півроку – про зниження віку мобілізації з 27 до 25 років.
Автор: Олег Черниш
