На цьогорічному Венеціанському кінофестивалі вперше від початку повномасштабної війни відкрився російський виставковий павільйон. Протизаконний крок керівництва престижного європейського культурного заходу спровокував хвилю критики та розпалив дискусії щодо спроб Москви повернути собі міжнародну легітимність.

Опоненти повернення країни-агресорки в європейський простір вважають роботу павільйону не питанням свободи мистецтва, а цілеспрямованим інструментом нормалізації збройної агресії. Попри протести спільноти, заступник прем’єр-міністра Італії Маттео Сальвіні особисто відвідав локацію РФ, зауваживши, що мистецтво нібито не має кордонів, цензури чи заборон. Водночас кінофестиваль став не єдиним місцем відновлення російської присутності, адже останніми місяцями міжнародні федерації почали знову допускати атлетів із РФ до змагань із плавання та гімнастики.

«Они добились именно того, чего хотели. Этот павильон никогда не должен был открываться… Он стал гимном пропаганды режима», – заявила віцепрезидентка Європейського парламенту Пина Пичьерно. Свою колегу підтримала і кураторка українського павільйону Ксенія Малих, яка наголосила: «Присутствие России на кинофестивале – это попытка нормализовать войну».

На переконання критиків, поступове повернення Москви у культурну та спортивну сфери є небезпечною тенденцією використання «м’якої сили» для досягнення ідеологічних цілей диктатури. Литовський депутат Петрас Ауштревічюс підтвердив, що у майбутній щорічній доповіді Європейського парламенту щодо України європейські законодавці офіційно осудять як рішення керівництва Венеціанського кінофестивалю, так і реінтеграцію представників РФ і Білорусі у світовий спорт.