В Україні триває воєнний стан та загальна мобілізація, які Верховна Рада 26 жовтня продовжила ще на 90 днів — до 29 січня 2027 року. Попри збереження базових норм призову, окремі механізми обліку, оформлення відстрочок та бронювання працівників продовжують змінюватися. Ключові нововведення стосуються цифрового відображення статусу військовозобов’язаних, посилення контролю за роботою військово-лікарських комісій та боротьби зі зловживаннями на критично важливих підприємствах.
Законодавчі ініціативи щодо зміни мобілізаційного віку в парламенті наразі не розглядаються — призову, як і раніше, підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років. Як повідомив член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, питання ані підвищення, ані зниження вікової межі не стоїть на порядку денному. Так само в Раді відсутні ініціативи щодо примусової мобілізації жінок — вони можуть долучатися до лав ЗСУ виключно добровільно. Водночас чоловіків віком від 50 до 60 років зараз залучають до війська менш активно, оскільки не всі вони здатні ефективно виконувати бойові завдання, хоча повного звільнення від мобілізації для цієї категорії немає.
«Думаю, навіть якби з’явилися ініціативи знизити його від 25 до 20, 22 чи 18 років, шансів пройти через парламент у них не було б» – Федір Веніславський.
Окремим напрямом змін стало посилення контролю за військово-лікарськими комісіями (ВЛК), що вже вплинуло на якісний склад поповнення. За словами депутата, вже понад рік темпи мобілізації тримаються на рівні близько 30 тисяч осіб щомісяця. Якщо раніше значну частину призваних складали люди, які за віком або станом здоров’я могли служити лише в тилових підрозділах, то зараз частка військовослужбовців, придатних до виконання бойових завдань, поступово зростає.
Суттєві спрощення запроваджено у сфері оформлення відстрочок. Механізм їх автоматичного продовження наразі охоплює 22 категорії громадян (понад 90% усіх оформлених відстрочок) — серед них люди з інвалідністю, багатодітні та одинокі батьки, опікуни, студенти, аспіранти, педагоги, родичі загиблих чи зниклих безвісти, звільнені з полону та молодь віком 18–25 років, яка уклала річний контракт. Якщо законні підстави залишаються чинними, а дані є в державних реєстрах, звертатися до ЦНАП не потрібно. Для 12 категорій також доступне первинне оформлення відстрочки онлайн через «Резерв+». Крім того, з 17 листопада 2026 року в застосунку оновили відображення статусу: дату завершення відстрочки тепер видно безпосередньо на головному екрані електронного військово-облікового документа без необхідності формувати розширений витяг із реєстру. Якщо ж автопродовження не відбулося через неактуальні дані, користувач отримає сповіщення в застосунку, при цьому попередня відстрочка діятиме до закінчення свого строку.
Зміни торкнулися й системи бронювання, правила якої Кабінет Міністрів оновив у жовтні. Перегляд критеріїв критичності підприємств покликаний усунути зловживання, коли окремі структури фактично продавали можливість уникнути мобілізації. Водночас підхід уряду залишається диференційованим: зокрема, для підприємств оборонно-промислового комплексу квоту заброньованих працівників планують скоригувати зі 100% до 95%, а компанії, які пройшли перевірку, продовжать роботу за чинною моделлю.
«Тому логіка уряду зрозуміла: переглянути критерії критичності, з’ясувати, хто ними зловживає, та унеможливити такі зловживання. Але не можна застосовувати одну мірку до всіх суб’єктів і просто зменшувати для всіх кількість заброньованих на певний відсоток, щоб цих людей можна було мобілізувати до ЗСУ» – наголосив Федір Веніславський.

