1.5 C
Kyiv

Головне з інтерв’ю Зеленського Economist: “Путін з’їсть вас на вечерю з усіма вашими ЄС, НАТО, свободою і демократією”.

У ЦЕНТРІ ПОДІЙ

Президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю журналу The Economist, в якому намагався донести до західного загалу, що війна далека від завершення, розслаблятися рано і що, підтримуючи Україну, Європа захищає і саму себе.

На його думку, Захід втратив відчуття важливості того, що відбувається в Україні, але вона не має іншого виходу, крім перемоги над Росією.

Роздратування у Зеленського викликають не успіхи Росії на полі болю та їх відсутність у ЗСУ (хоча сам він так не вважає), а розбрат в таборі союзників та відстороненість деяких його співвітчизників.

Наступного дня після вторгнення Росії 24 лютого 2022 Зеленський записав коротке відео, в якому просто сказав: “Ми тут”. Він, як і раніше, – в урядовому кварталі у Києві, попри постійні нальоти й бомбардування.

Однак, зауважує Economist, майже за два роки після початку війни світ уже не настільки уважно прислухається до його слів, а самому Зеленському вже не вдається настільки майстерно контролювати перебіг подій.

“В Україні настає втома. На Заході в заголовках пишуть про те, чи не почав президент Росії Володимир Путін перемагати. Допомога українцям стала предметом політичного торгу в Америці та Європі”, – зазначає Economist.

Захід втратив відчуття необхідності термінових дій, а багато українців – відчуття екзистенційної загрози, каже Зеленський. “Можливо, ми не досягли успіху [2023 року], як того хотів світ. Можливо, не все так швидко, як хтось уявляв собі”, — каже він, але ідея про те, що Путін перемагає, — це не більше ніж “відчуття”.

За його словами, російська армія зазнає величезних втрат. З цією заявою узгоджуються оцінки британської розвідки, згідно з якими, якщо ситуація радикально не зміниться, до 2025 року Росія втратить понад 500 000 убитими й пораненими.

“Тисячі, тисячі вбитих російських солдатів, тіла яких ніхто навіть не забрав”, — каже Зеленський, нагадуючи, що у 2023 році Росія не змогла взяти жодного великого міста, тоді як Україна зуміла прорвати російську блокаду Чорного моря і тепер перевозить мільйони тонн зерна за новим маршрутом південним узбережжям України. “Величезний результат!” – заявляє президент.

Але Зеленський розуміє, що сприйняття дійсності може обернутися реальністю, ставши своєрідним прогнозом, що самоздійснюється. Саме це робить наступний рік таким важливим. У міру того, як військові зусилля Росії нарощуються, а ресурси України виснажуються, увага Америки й багатьох європейських країн переходить на внутрішню політику в рік виборів.

Зеленський стверджує, що підтримуючи Україну, Європа захищає себе від російської агресії. “Даючи нам гроші чи даючи нам зброю, ви підтримуєте себе. Ви рятуєте своїх дітей, а не наших”, – застерігає він. Якщо Росії дозволять забирати українських дітей, “вони забиратимуть й інших дітей”. Якщо Росія порушуватиме права українців, “вона порушуватиме права у всьому світі”.

“Путін відчуває слабкість, як тварина, тому що він і є твариною. Він відчуває кров, відчуває свою силу. І він з’їсть вас на вечерю з усіма вашими ЄС, НАТО, свободою і демократією”, — каже Зеленський.

“Можливо, чогось не вистачає. Чи, можливо, когось не вистачає. Когось, хто міг би говорити про Україну як про захист усіх нас”. Європейські країни мають лобіювати в Америці підтримку України задля свого ж блага: “Розвідувальні служби кількох європейських країн почали [вивчати] можливість нападу на їхню територію з боку Росії… Навіть ті країни, які не входили до СРСР”.

Щодо пропозицій про переговори, то, за словами Зеленського, він не бачить “жодних фундаментальних кроків до миру з боку Росії”. “Я бачу тільки кроки терористичної країни”, – зазначив він. І якщо Росія, як пишуть деякі західні ЗМІ, і подає сигнали про бажання заморозити конфлікт, то це не тому, що вони праведники, а тому, що в них недостатньо ракет, боєприпасів та підготовлених військ. Їм потрібна ця пауза. Відновити сили. А потім, зібравши всі сили, перегорнути сторінку цієї війни”.

Зеленський не розмірковує про можливі успіхи України у 2024 році. За його словами, виток інформації перед контрнаступом минулого літа допоміг Росії підготувати оборону. Але він вважає, що центром тяжіння війни стане Крим та битва у Чорному морі. Ізоляція Криму, анексованого Росією у 2014 році, та ослаблення російського військового потенціалу там “надзвичайно важливі для нас, тому що це шлях до скорочення кількості атак з цього регіону”, каже він.

Успішна операція стане “прикладом для всього світу”, продовжує він. Це також матиме великий ефект усередині Росії. Втрата центрального об’єкта кремлівської пропаганди показала б, що “тисячі російських офіцерів загинули лише через амбіції Путіна”.

Україна вже здобуває неймовірні перемоги на стратегічно важливому півострові, знищивши “достатню кількість” кораблів Чорноморського флоту — британські чиновники стверджують, що лише за останні чотири місяці знищено п’яту частину цього флоту. Втрата військово-морських баз, які Росія утримувала протягом останніх 240 років, стала б для Путіна величезним конфузом.

Але швидкість успіху залежатиме від військової допомоги, яку Україна отримає від західних партнерів, каже Зеленський. Він попросив надати ЗСУ Taurus, крилаті далекобійні ракети німецького виробництва, здатні зруйнувати Керченський міст, фактично ізолювавши Кримський півострів від Росії. “Росія повинна знати, що для нас це військовий об’єкт”, – наголошує він.

Однак цілі України на сході та півдні Зеленський не розкриває. Заявлена ним стратегічна мета — повернути Україну до її первісних кордонів — не змінилася і не зміниться, але він більше не говорить про те, коли і скільки територій Україна зможе звільнити цього року. Безпосереднє завдання зараз — “захист сходу, порятунок цих дуже важливих міст України, сходу та півдня, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Херсона, Миколаєва” та захист критично важливої інфраструктури країни.

Завищені очікування напередодні контрнаступу 2023 року, частково й спричинили розчарування, зазначає Economist. В інтерв’ю головнокомандувача українських військ Валерія Залужного, яке він дав виданню в листопаді 2023 року, той визнав, що на полі бою склалася патова ситуація. Спочатку це викликало гнівну реакцію Зеленського, але також дало можливість змінити риторику. Для перемоги необхідно мобілізувати не лише Захід, а насамперед саму Україну.

“Ми маємо зважати на власні сили”, — каже Зеленський. Хоча він, як і раніше, упевнений, що Америка врешті-решт надасть військову допомогу, але Україна, за його словами, також нарощує власне виробництво на випадок, якщо західних постачань не вистачить. Для цього він просить американський уряд надати Україні ліцензії на виробництво зброї, від артилерійських систем і ракет до засобів протиповітряної оборони.

За словами Зеленського, “мобілізація українського суспільства та всього світу”, настільки помітна на початку війни, сьогодні відсутня. “Це необхідно змінити”, – каже він, наполягаючи, що зниження мобілізаційного віку та скорочення підстав для звільнення від служби не мають альтернативи – хоча вони й не популярні в українському суспільстві.

“Мобілізація — це не лише солдати, які вирушають на фронт. Йдеться про всіх нас. Це мобілізація всіх зусиль. Це єдиний спосіб захистити нашу державу та звільнити нашу землю. Давайте будемо чесними, ми перейшли на внутрішню політику, — каже Зеленський. — Якщо ми продовжимо фокусуватись на внутрішній політиці, нам потрібно призначати вибори. Міняти закони, Конституцію. Але тоді доведеться забути про контрнаступальні дії та деокупацію”.

Зеленський, як і раніше, переконаний, що Україна не може відступити від свого плану перемогти Росію. “Найважливіша професія для українця сьогодні — бути в Україні…, а для наших західних партнерів — бути з Україною… Якщо у вас немає сил, то відійдіть убік. Ми не відступимо”, — каже президент України.

Актуально завжди