Так, завданням Карлсона було отримати чітку інформацію про запити Росії щодо України, включно з територією і гарантіями безпеки в тому разі, якщо Захід відмовиться від допомоги Україні і спрямує свої зусилля на Близький Схід і Китай.
Примітно, що цей інсайд фактично підтверджує авторитетне видання The New York Times, яке випустило матеріал під заголовком “Путін закликав США “вести переговори” щодо України в інтерв’ю Такеру Карлсону”.
Автори статті пишуть, що у двогодинному інтерв’ю Путін “був більш відвертим, ніж зазвичай”, про те, як він бачить закінчення військового конфлікту в Україні: “не військовою перемогою, а угодою із Заходом”. Угода ця передбачає “передачу частини української території Росії”.
“Путін простягнув Заходу оливкову гілку, замість того щоб вдатися до тієї полум’яної риторики, яку він використовував перед внутрішньою аудиторією”, – пише газета.
NYT вважає, що Путін прагнув “безпосередньо звернутися до американських консерваторів”, коли говорив, що в американців є свої проблеми, тому щодо України їм краще почати переговори з РФ. А також намагався показати, що його конфлікт відбувається не із Заходом загалом, а з правлячою елітою, яка “прагне зберегти свою глобальну гегемонію”.
“У сукупності зовнішній вигляд Путіна підкреслив його тактичну впевненість, оскільки його супротивники зіткнулися з уразливим моментом”, – пише NYT, згадуючи проблеми з виділенням допомоги Україні та “посилення дружніх Кремлю політиків по обидва боки Атлантики”.
Як бачимо, чітко “замаячили” широкі схеми розміну, а по суті – геополітичний переділ світу, де долю України вирішуватиме аж ніяк не Київ.
