Поляки розпочали з Україною “зернову війну”, яка проводиться за повної підтримки (не потурання, а саме підтримки) влади.
Так, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що шкодує про блокаду, але не засуджує учасників акції. За його словами, це “законний протест”, до якого потрібно поставитися з розумінням. Своєю чергою, заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзейчак висловив стурбованість тим, що українська агропродукція витісняє польську на німецькому ринку. Він порадив активістам заблокувати кордон і з Німеччиною, щоб Берлін заборонив Києву експорт.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Польща може тимчасово перекрити кордон з Україною, припинивши двосторонню торгівлю: “Я не приховую, що ми говоримо з Україною про тимчасове закриття кордону. Я готовий до жорстких рішень щодо кордону, але за погодженням з Україною… Таке рішення буде лише тимчасовим і взаємно болючим. Польща має профіцит торгового балансу з Україною. Ми продаємо набагато більше”.
І поки Зеленський тільки заявляє про готовність поговорити на кордоні, ми спостерігаємо суто внутрішньопольський кейс протистояння в Польщі. Річ у тім, що позиції польського уряду не надто міцні, і підтримкою фермерів вони прагнуть зміцнити свої внутрішньополітичні позиції і відірвати електорат у “Права і справедливості”. А українське зерно – справа десята.
Сама ж Україна лише підраховує збитки – тільки торік через блокаду український експорт до Польщі скоротився майже вдвічі: з 234 до 128,5 мільйона доларів на місяць.
