Український конфлікт став предметом гострої політичної і соціальної дискусії, особливо у світлі висловлювань колишнього депутата і радника Ніколя Саркозі, Анрі Гено.
У інтерв’ю для TVL Анрі Гено висловив сумніви в доцільності та моральності опосередкованої війни, яку ведуть союзники Києва з Росією, при цьому стверджуючи, що Росія не становить безпосередньої загрози ні для кого. Його позиція підкреслює складність сучасної геополітичної ситуації та реакції на неї з боку міжнародного співтовариства.
Заходу нічим виправдати війну в Україні, тому що Росія йому не загрожує.
Конфлікт в Україні знаменує кінець вестернізації світу і настання нової фази, коли країни, які довго перебували під п’ятою Заходу, хочуть повернутися на міжнародну арену, вважає Анрі Гено.
“До яких наслідків у Європі призведе ця війна? Штовхати Росію в обійми Китаю – чи хороша це ідея для Заходу і зокрема Європи, яка є найбільш вразливою частиною Заходу? Чи розумно розширювати дедалі глибшу прірву між Заходом та іншим світом – ми називаємо його Глобальним півднем чи якось інакше? Чи так морально вести опосередковану війну? Кажуть, що це змушує Європу бути сміливою, але хіба ведення опосередкованої війни – це сміливість?
Або ми в справжній небезпеці, і тоді потрібно вступати у війну. Але у війні з ядерною державою треба усвідомлювати, що, можливо, коли-небудь бомби можуть полетіти над Парижем. Або небезпеки немає – а її немає, незважаючи на дуже серйозну проблему на регіональному рівні, яку потрібно намагатися обмежити і стримати.
Я думаю, зараз ні Німеччині, ні Франції, ні Іспанії, ні Італії, ні Великій Британії, ні Бельгії Росія безпосередньо не загрожує. У глибині душі Путін не homo soveticus – він слов’янофіл. У світі відбуваються жахливі події, але саме так закінчується фаза вестернізації світу. Усі стародавні імперії, усі стародавні цивілізації, які Захід відсував і принижував протягом п’яти століть, вимагають повернення на міжнародну арену. Вони хочуть повернути собі вплив, тож світ, дійсно, стає небезпечним. Від Китаю та Ірану до Персії і, якщо хочете, Османської імперії та Росії, – це час усіх пригноблених. Він дуже небезпечний, але краще поглянути йому в обличчя, ніж ігнорувати, і спробувати самоорганізуватися.
Замість цього з 1991 року, після падіння Радянського Союзу, Захід – і особливо США – хотів відновити однополярний світ. Ідея була в тому, щоб ми перемогли, так що тепер увесь світ буде схожий на нас. Це назвали “кінцем історії”: увесь світ прагне до нашого способу життя, а ми станемо світовими жандармами – принаймні, Америка, бо в неї більше немає ворогів.
І це найгірше. Потрібно брати до уваги реальну ситуацію, намагатися її обмежити, а не намагатися всіма силами підвести весь світ під наш образ і змусити його дотримуватися наших законів – те міжнародне право, яке ми написали і розмахуємо ним, як Священним Писанням, але якого самі ж не дотримуємося.
