Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів двосторонні переговори з очільником Кремля Володимиром Путіним у столиці Киргизстану Бішкеку, де проходить саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). За результатами зустрічі голова вірменського уряду заявив про успішний перебіг діалогу та анонсував свою майбутню поїздку до російської столиці задля подальшого обговорення міждержавної співпраці.

Коментуючи підсумки переговорів із російським диктатором, посадовець підкреслив особливе значення збереження контактів між Єреваном та Москвою попри геополітичні виклики останніх років. «Дуже хорошу зустріч провів з президентом Росії Володимиром Путіним. Домовилися щирий і конструктивний діалог продовжити протягом найближчого мого візиту до Москви», – констатував Нікол Пашинян. Глава вірменського кабінету міністрів наголосив, що стратегічне партнерство має вирішальне значення для обох держав, а тому влада республіки намагається ставитися до двосторонніх зв’язків максимально дбайливо, очікуючи дзеркального підходу від російської сторони.

Водночас політик зауважив, що в сучасних міжнародних реаліях відносини між державами потребують суттєвої структурної трансформації. На думку лідера країни, такі системні зміни необхідні для того, щоб подальша взаємодія стала значно вигіднішою, конструктивнішою, відкритою та теплішою для обох партнерів. Спільні економічні та безпекові проекти, які десятиліттями пов’язували Єреван із Москвою, наразі зазнають серйозного тиску, що змушує уряди шукати нові компромісні формати координації без шкоди для національного суверенітету.

Варто зауважити, що останнім часом зовнішня політика республіки демонструє спроби складного геополітичного балансування. Раніше голова вірменського уряду категорично відкидав наявність прямих суперечностей між чинними союзницькими зобов’язаннями перед РФ у межах Євразійського економічного союзу та проголошеним курсом на європейську інтеграцію. Попри збереження регулярних контактів із кремлівським керівництвом, торік парламент Вірменії офіційно затвердив законодавчий акт про початок процедури вступу держави до Європейського Союзу, що значно ускладнило відносини між двома країнами та викликало неприховану критику з боку російського політикуму.