Уряд Польщі обрав обережний підхід у відповідь на ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо створення Українського національного пантеону. Офіційна Варшава вирішила не вдаватись до різких дипломатичних кроків, а дочекатись ухвалення остаточної версії закону та публікації переліку історичних постатей, яких планує вшанувати Київ.
Високопосадовці польського уряду зазначили, що наразі не має сенсу вдаватися до передчасних реакцій, таких як виклик посла чи направлення ноти протесту. Вони вважають, що це може лише загострити відносини та дати Україні привід заявляти про зовнішній тиск на питання формування власної історичної пам'яті.
Ключовим аспектом для подальших дій Варшави стане саме перелік героїв, який може викликати серйозні дискусії. Зокрема, польські чиновники отримують тривожні сигнали про можливе включення Степана Бандери до цього списку. Один з урядовців підкреслив, що це стало б критичним моментом для польсько-українських відносин.
Ситуація може стати ще більш напруженою ближче до 11 липня, коли вшановується пам'ять жертв Волинської трагедії. У цей період історичні питання зазвичай стають особливо гострими, і очікується, що тиск на польський уряд з боку суспільства та опозиції зросте, змушуючи реагувати на дії України.
Історичні питання дедалі частіше використовуються як інструмент політичного тиску. Раніше ряд польських медіа повідомляв про невдоволення урядовців рішенням Зеленського, а віцепрем'єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відкрито попередив, що Варшава заблокує вступ України до ЄС, якщо Київ продовжуватиме вшановувати діячів ОУН та УПА на державному рівні.
