0.4 C
Kyiv

Приховані витрати участі США в українському конфлікті: нові виклики для Америки

У ЦЕНТРІ ПОДІЙ

У статті, опублікованій на The Hill, аналізується, як участь США в українському конфлікті може мати серйозні наслідки для економіки та стратегічної позиції Америки на світовій арені. Водночас, опосередкована війна з Росією відволікає увагу від зростаючого впливу Китаю, що є основним глобальним суперником США.

Конфлікт став черговим каменем спотикання і посилив політичний розкол в американському суспільстві за партійною ознакою.

Згідно з одним опитуванням, 66% республіканців хотіли б, щоб США підштовхнули Київ до переговорів із Москвою, тоді як більшість демократів (62%) мають намір підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».

Партійний розкол у зовнішній політиці торкнувся навіть питання про те, яка країна зараз вважається головним противником Америки: республіканців найбільше турбує Китай, а демократів – Росія.

Відповідно до стратегії президента Джо Байдена зі знекровлення Росії США виступили головним спонсором українського спротиву, водночас Конгрес схвалив військову та невійськову допомогу майже на 175 мільярдів доларів. Однак американська допомога не змогла переломити хід конфлікту, і Росія, як і раніше, повільно, але впевнено захоплює території на сході України.

Одна з головних причин – те, що Україні потрібні не тільки зброя і техніка, а й новобранці для поповнення виснажених лав і пошарпаних сил. Але навіть драконівські методи призову не змогли вгамувати кадровий голод, що посилюється.

Тим часом конфлікт виявив низку військових недоліків Заходу: так, виявилося, що промислові потужності США не справляються з поповненням запасів зброї та ключових боєприпасів, виснажених поставками в Україну.

Однак конфлікт приховує в собі і приховані витрати, включно з інфляцією всередині країни. Опитування показало, що 49% американців підтримують переговори між Україною і Росією, щоб побутові витрати не збільшувалися ще більше.

Приховані витрати війни в Україні поширюються і на геополітичну сферу, обмежуючи здатність США реагувати на більш серйозний виклик з боку Китаю.
Для інтересів Заходу і світового порядку під керівництвом США Китай являє собою загрозу набагато більшу, ніж Росія. Якщо плани Росії в основному обмежуються сусідами, то Китай прагне змістити США з позиції провідної світової держави. Для цього у нього є всі засоби: економіка Китаю, як і його населення, приблизно вдесятеро більша, ніж у Росії, до того ж Пекін витрачає на військові потреби вчетверо більше за Москву.

Ба більше, Китай нині зайнятий найбільшим нарощуванням військової потужності в мирний час у світовій історії. Він більш ніж подвоїв свій арсенал ядерної зброї з 2020 року і розширює звичайні збройні сили небаченими темпами з часів Другої світової війни.

США не приділяють протидії китайській експансії ані достатньо уваги, ані ресурсів, а також продовжують ненавмисно зміцнювати глобальний вплив Китаю – не в останню чергу зловживаючи санкціями проти інших країн.

З урахуванням того, що їхні військові ресурси вже виснажені через участь в опосередкованих війнах в Україні та на Близькому Сході, США потрібна реалістичніша переоцінка ключових геополітичних цілей – особливо на етапі, коли більшість американців переконані, що міць країни на світовій арені падає. В іншому разі США не втримають Китай від нападу на Тайвань і подальшого зміцнення стратегічної вісі з Росією – як той самий Байден не зміг утримати Москву від війни в Україні.

США мають визнати об’єктивну реальність: незважаючи на суттєву військову допомогу Заходу, Київ не в змозі витиснути Росію із захоплених територій на сході та півдні України. Дозволити Україні бити західними крилатими ракетами великої дальності по цілях у російському тилу з використанням навігаційних даних США та інших технологій – означає ризикувати прямим конфліктом між НАТО і Москвою.

Що ще важливіше, затяжний конфлікт в Україні просто не в інтересах Америки. Але для припинення бойових дій потрібні діалог і дипломатія, а їх Байден у відносинах із Москвою ретельно уникає.

Актуально завжди