Після зустрічі з українською делегацією у Берліні спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив про «значний прогрес» у мирно-дипломатичному процесі. Перемовини відбулися у неділю, 14 грудня, і тривали близько п’яти годин. Водночас українська сторона утрималася від публічних оцінок результатів зустрічі, що лише посилило інтерес до реального змісту дискусій.
Закрита зустріч за участі президента Володимира Зеленського стартувала близько 18:00 за київським часом. Перед її початком глава держави опублікував у соціальних мережах фото рукостискань та обіймів з американськими представниками, обмежившись коротким повідомленням про початок переговорів. Після завершення перемовин Зеленський не робив заяв щодо їхніх підсумків.
Натомість Стів Віткофф повідомив, що сторони провели ґрунтовні обговорення 20-пунктного мирного плану, економічних програм та інших питань. Окрім нього, у переговорах з американського боку взяв участь також зять президента США Джаред Кушнер. Українську делегацію, крім президента, представляли секретар РНБО Рустем Умєров, начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов та заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця. За даними німецького видання Die Welt, канцлер ФРН Фрідріх Мерц залишив зустріч після короткого вітання, водночас у переговорному процесі залишився його радник із зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер, який виконував роль модератора. На думку політолога Олексія Якубіна, берлінський раунд переговорів засвідчив, що спроби США витіснити Європу з дипломатичного процесу не дали очікуваного результату. Він звертає увагу на присутність німецьких представників, що, навіть у символічному форматі, свідчить про небажання європейців залишатися осторонь ключових рішень.
Експерт також наголошує, що відсутність публічних коментарів після тривалих переговорів є характерною ознакою класичної дипломатії і часто сигналізує про реальне просування у дискусіях. За його оцінкою, приїзд представників адміністрації Трампа до Берліна може свідчити про наявність у Вашингтона внутрішніх дедлайнів щодо війни в Україні та спробу активізувати процес у прискореному режимі. Водночас Якубін застерігає, що ключові питання, зокрема територіальні, залишаються надзвичайно складними, а Росія може спробувати зірвати переговорний процес. Провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус вважає, що формат зустрічі у Берліні демонструє участь Європи у діалозі між Києвом та Вашингтоном. За його словами, сама присутність німецьких посадовців поруч з українською делегацією є сигналом того, що США у цьому процесі змушені рахуватися з позицією Європейського Союзу. Аналітик також підкреслює, що Німеччина не зацікавлена у тиску на Україну з метою нав’язування невигідного миру. На його думку, у Берліні усвідомлюють, що нестабільне або несправедливе врегулювання війни може призвести до нової ескалації вже на території Європи. Саме тому спільна присутність німецьких і українських представників за столом переговорів має не лише протокольне, а й політичне значення.
Тривалість переговорів і відсутність конкретних заяв після їх завершення Іван Ус розцінює як ознаку того, що запропонований США план не був прийнятий Україною. За його словами, ставка на швидке схилення Києва до поступок до кінця року не спрацювала, а публічний оптимізм американських представників може бути елементом політичної гри.
Підсумовуючи, експерт припускає, що у подальших раундах переговорів Вашингтон буде змушений зважати на громадську думку у США, яка здебільшого підтримує Україну. Це, на його переконання, обмежує можливості американської сторони тиснути на Київ у питанні прийняття компромісних рішень.
