Масове використання штучного інтелекту може послаблювати критичне мислення, якщо люди звикають отримувати готові відповіді без самостійної перевірки та аналізу.

Про це попередив очільник Королівських музеїв Гринвіча Педді Роджерс. За його словами, швидкий доступ до відповідей від ШІ створює ризик того, що користувачі поступово втрачатимуть навичку самостійно шукати, порівнювати та перевіряти інформацію.

Роджерс наголошує, що наука завжди спиралася не лише на результат, а й на сам процес пізнання – спостереження, сумнів, перевірку гіпотез і роботу з першоджерелами. Саме ці дії формують справжнє розуміння, а не лише поверхове знайомство з темою.

Як приклад він наводить астрономів минулого, які роками збирали дані про небесні тіла, часто не знаючи, коли саме ці спостереження стануть корисними. Згодом такі записи відіграли важливу роль у розвитку навігації та науки.

Натомість сучасні ШІ-сервіси часто подають інформацію у вигляді готового висновку. Це може створювати враження знання, хоча користувач не завжди бачить джерела, логіку побудови відповіді або можливі помилки.

Водночас дискусія навколо штучного інтелекту не є однозначною. Прихильники технології зазначають, що ШІ вже допомагає робити важливі відкриття, зокрема в біології та медицині. Також його можна використовувати як інструмент для перевірки аргументів, пошуку слабких місць у власних ідеях або звільнення часу від рутинних завдань.

Ключова проблема, на думку критиків, полягає не в самому ШІ, а в способі його використання. Якщо людина застосовує його як допоміжний інструмент – це може посилювати навчання і дослідження. Якщо ж повністю передає алгоритму процес мислення, виникає ризик втратити здатність відрізняти реальне знання від переконливо сформульованої ілюзії.